жиган
(-а) ч.
1. крим. Досвідчений злодій. БСРЖ, 183; СЖЗ, 40; ЯБМ, 1, 316.
2. мол. Людина, яка постійно жартує, в т. ч. над ближніми. ПСУМС, 25.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- жиган — див. обманщик Словник чужослів Павло Штепа