1. Словник жарґонної лексики української мови

жмур

(-а) ч. мол.; жрм, крим., мол. Покійник, труп. [Філін:] <...> А прівідєнія — безстидні проститутки, / Які за руб залізуть в склєп сімейний. / Їм поїбать, шо там жмури лежать <...> (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу); <...> всі "історії" подаються "постфактум", допомагати вже нікому, всі жмури ожили самі (ПіК, 2001, № 21). БСРЖ, 185; ПСУМС, 254; СЖЗ, 41

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жмур — А, ч. Покійник. Череп спитав: «Скільки на твоїй совісті жмурів?» Словник сучасного українського сленгу