1. Словник жарґонної лексики української мови

задовбувати

(-ую, -уєш) недок., кого; мол.; несхвальн. Набридати комусь, утомлювати когось. — Добре, не задовбуй мене, Бога ради, такими думками! (А. Кокотюха, Тупик для втікача). БСРЖ, 195.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. задовбувати — задо́вбувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. задовбувати — див. задовбати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. задовбувати — Задовбувати, -бую, -єш сов. в. задовба́ти, -ба́ю, -єш и задовбти́, -бу, -бе́ш, гл. Вдалбливать, вдолбить. Чуб. VII. 403. Словник української мови Грінченка