закумарити

(-рю, -риш.) док.

1. нарк., крим. Ужити наркотик. БСРЖ, 201; ЯБМ, 1, 353.

2. кого; мол. Набриднути комусь. — Задрали. Закумарили — підсумувала вона (Л. Дереш, Культ).