залетіти

(-лечу, -летиш) док.

1. крим. Бути спійманим на гарячому. БСРЖ, 202; ЯБМ, 1, 353.

2. мол. Завагітніти (про небажану вагітність). Вже заяву віднесли. А виявилося — дівча залетіло від якогось дяді, в котрого самого молодший син у одному з нею класі вчився, ну і вирішила рятуватися (А. Кокотюха, Вистава починається о сьомій вечора). БСРЖ, 202.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. залетіти — залеті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. залетіти — див. залітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. залетіти — Чу, -тиш, док. Завагітніти. Переспав із випадковою кобітою, та «залетіла», на аборт або не вистачило грошей, або та мандрьоха просто не хотіла (Л. Дереш). ◇ Дівчина не горобець: залеліть — не прогодуєш! Словник сучасного українського сленгу
  4. залетіти — переліта́ти (заліта́ти) / перелеті́ти (залеті́ти) ду́мкою (в ду́мці, в думка́х). Уявляти або згадувати що-небудь. Залітала в думках далеченько і Явдоха, поспішаючи за синовою долею (О. Фразеологічний словник української мови
  5. залетіти — ВЛІТА́ТИ (УЛІТА́ТИ) (летячи, проникати всередину чогось), ЗАЛІТА́ТИ, ВПУ́РХУВАТИ (УПУ́РХУВАТИ) (про птахів). — Док.: влеті́ти (улеті́ти), залеті́ти, впу́рхнути (упу́рхнути). Великі нічні метелики влітали у відчинені вікна (О. Словник синонімів української мови
  6. залетіти — Залеті́ти, -лечу́, -лети́ш, -летя́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. залетіти — ЗАЛЕТІ́ТИ див. заліта́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. залетіти — Залетіти см. залітати. Словник української мови Грінченка