замочити
(-чу, -чиш) док., кого.
1. крим., мол. Убити когось. Якось він, дивлячись мені віддано в очі, сказав: "Анатолій Андрійович, ви тільки скажіть, хто ваш ворог? Ми його завтра замочимо (тобто — заріжемо...)" (А. Дімаров, Прожити й розповісти). БСРЖ, 205; ПСУМС, 27; СЖЗ, 44; ЯБМ, 1, 357.
2. мол. Побити КОГОСЬ. БСРЖ, 205; ПСУМС, 205.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замочити — замочи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- замочити — див. замочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замочити — Чу, -чиш, док. Вбити. Замочили Гонгадзе в лісі і все... Словник сучасного українського сленгу
- замочити — МОЧИ́ТИ (робити мокрим), НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ (ВМОЧА́ТИ), УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ) (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину); ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною); ПІДМО́ЧУВАТИ... Словник синонімів української мови
- замочити — ЗАМОЧИ́ТИ див. замо́чувати. Словник української мови в 11 томах
- замочити — Замочити, -ся см. замочувати, -ся. Словник української мови Грінченка