замочити

(-чу, -чиш) док., кого.

1. крим., мол. Убити когось. Якось він, дивлячись мені віддано в очі, сказав: "Анатолій Андрійович, ви тільки скажіть, хто ваш ворог? Ми його завтра замочимо (тобто — заріжемо...)" (А. Дімаров, Прожити й розповісти). БСРЖ, 205; ПСУМС, 27; СЖЗ, 44; ЯБМ, 1, 357.

2. мол. Побити КОГОСЬ. БСРЖ, 205; ПСУМС, 205.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. замочити — замочи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. замочити — див. замочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. замочити — Чу, -чиш, док. Вбити. Замочили Гонгадзе в лісі і все... Словник сучасного українського сленгу
  4. замочити — МОЧИ́ТИ (робити мокрим), НАМО́ЧУВАТИ, ЗАМО́ЧУВАТИ, ЗМО́ЧУВАТИ, УМОЧА́ТИ (ВМОЧА́ТИ), УМО́ЧУВАТИ (ВМО́ЧУВАТИ) (робити мокрим, торкаючись рідини); ОБМО́ЧУВАТИ (занурюючи в рідину); ПРОМО́ЧУВАТИ (просочуючи якоюсь рідиною); ПІДМО́ЧУВАТИ... Словник синонімів української мови
  5. замочити — ЗАМОЧИ́ТИ див. замо́чувати. Словник української мови в 11 томах
  6. замочити — Замочити, -ся см. замочувати, -ся. Словник української мови Грінченка