засікти

(-січу, -січеш) док., кого, що; мол., жрм. Помітити, виявити когось, щось. Як вони нас засікли, чорт його знає! (А. Кокотюха, Шлюбні ігрища жаб); — Тебе засік Інтерпол, — сказав він зненацька <...> (Л. Кононович, Мертва грамота); <...> в чергову частину Ворошиловського РВВС міста надійшло повідомлення, що в будинку по вулиці Зайцева "засікли" небезпечного злочинця, якого вже давно розшукує місцева міліція (УМ, 23.01.1999). БСРЖ, 212.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засікти — засі́кти 1 дієслово доконаного виду виявити засі́кти 2 дієслово доконаного виду почати сікти Орфографічний словник української мови
  2. засікти — I див. засікати. II -іче, док. Почати сікти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. засікти — ЗАСІ́КТИ¹ див. засіка́ти. ЗАСІ́КТИ², іче́, док. Почати сікти. Зранку весело грає сонце, веселить землю.. А під обід, гляди, війне холодний вітер, нахмариться, засіче в шибку косим дощем (Збан., Малин. дзвін, 1958, 99). Словник української мови в 11 томах
  4. засікти — Засіка́ти, -ка́ю, -єш сов. в. засікти, -чу, -че́ш, гл. Засѣкать, ранить (о ногѣ лошади). Кінь засіка ногу. Словник української мови Грінченка