1. Словник жарґонної лексики української мови

заточка

(-и) ж.

1. крим., тюр., мол. Заточений металевий предмет, що використовується як холодна зброя у бійках. За брехню в нашому районі — перо в бік, заточку, найліпше — проламають голову (О. Ульяненко, Ізгої). БСРЖ, 215; ПСУМС, 25; ЯБМ, 1, 369.

2. мол. Вираз обличчя. ПСУМС, 27.

3. шк. Дівчина, яка зубрить уроки і вислужується перед викладачами. ПСУМС, 27.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заточка — зато́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. заточка — -и, ж., жарг. Саморобний ніж; щось, заточене, як ніж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заточка — И, ж. 1. Обличчя. Заточку відверни, а то отримаєш в писок! 2. Негарна людина. Словник сучасного українського сленгу
  4. заточка — ЗАТО́ЧКА, и, ж., техн. Те саме, що зато́чування. Заточку різців виконують на .. верстаті за допомогою шліфувального круга (Токарна справа.., 1957, 125). Словник української мови в 11 томах