заучка

(-и) ж.; шк., студ. Людина, зациклена на навчанні, обмежена й примітивна. Заучка -<...> як правило, целка (целочник), яка (який) панічно боїться протилежної статі. 3. майже не контактує з ровесниками, а тільки з престарілими прєподами (Синопсис станіславський необов'язковий).