зашухерити

(-рю, -риш) док., кого; крим.

1. Виявити когось, щось <...> за довгі літа по психушках наловчився здалеку помічати наближення синьокрилого хижака і, набичивши шию, гиркати на ватагу: по норах, зашухерить, падло (Є. Пашковський, Безодня). ЯБМ, 1, 374.

2. несхвальн. Зрадити спільника, в т. ч. видати когось на допиті. БСРЖ, 219; СЖЗ, 45; ЯБМ, 1, 374.