1. Словник жарґонної лексики української мови

зек

(-а) ч.; крим., жрм. Ув'язнений. <...> прийшов "зек" з колонії — хтозна, що скажуть, що ми з ним водимось, тут і так на нас око міліції (Ю. Покальчук, Те, що на споді). * У порівн. Щирого злота зливок — талант! / (Мила природа, як зек, в поколіннях, в проточних водах...) (О. Забужко, Диригент Останньої свічки). БСРЖ, 222; СЖЗ, 46; ЯБМ, 1, 384.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зек — див. невільник Словник синонімів Вусика
  2. зек — -а, ч., жарг. Той, хто перебуває в ув'язненні; ув'язнений. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зек — ЗЕК, а, ч., розм. Те саме, що в'я́зень (перев. щодо СРСР та пострадянських країн). Метко зазирав [Петя] у лазні під лави – чи не сховався де який зек (Б. Антоненко-Давидович); Танцює зек у батькових чоботях, мов дерев'яним гупає прачем. Словник української мови у 20 томах
  4. зек — А, ч. В'язень. Хто хоче президента зека? Словник сучасного українського сленгу
  5. зек — (з/к, заключенный каналоармеец, ув'язнений каналоармієць) термін, яким у пенітенціарній системі СРСР спершу називали в'язнів-будівників Біломоро-Балтійського каналу (1932-33), пізніше усіх в'язнів ҐУЛАҐу. Універсальний словник-енциклопедія