кеп

Значення в інших словниках

1. кеп — Кеп: — дурень [1;9;X,XI] — дурень, блазень, дурні. [XII] Словник з творів Івана Франка
2. кеп — кеп 1 іменник чоловічого роду, істота дурень кеп 2 іменник чоловічого роду гра в карти рідко Орфографічний словник української мови
3. кеп — ЙОЛОП, ДУРЕНЬ. Словник синонімів Караванського
4. кеп — див. дурний Словник синонімів Вусика
5. кеп — -а, ч. 1》 розм., рідко. Те саме, що дурень 1). 2》 заст. Назва гри в карти. Великий тлумачний словник сучасної мови
6. кеп — КЕП, а, ч. 1. розм. Те саме, що ду́рень 1. Було б не кпити з Микити, бо Микита й сам кеп (прислів'я); Сказав йому кеп єсь [ти є кеп], а він і зуби стяв (Номис); Але хіба тому кепові, Борисові, знайоме хоч би почуття звичайного жалю? (В. Підмогильний). Словник української мови у 20 томах
7. кеп — А, ч. Капітан. Дзиговського підвищили: він уже кеп. Словник сучасного українського сленгу
8. кеп — ДУ́РЕНЬ (розумово обмежений чоловік; лайливе слово), ДУРНИ́Й, ТУПИ́ЦЯ розм., ТУПА́К розм., НЕДОТЕ́ПА розм., НЕТЯ́МА розм., НЕДО́У́МОК розм., НЕДО́У́М розм. рідше, ДУРИ́ЛО розм., ДУ́РНИК розм., ДУРНИ́ЛО розм., ТУМА́Н розм., КЕП розм., ТОВКА́Ч розм. Словник синонімів української мови
9. кеп — КЕП, а, ч. 1. розм., рідко. Те саме, що ду́рень 1. Сказав йому кеп єсь [ти є кеп], а він і зуби стяв (Номис, 1864, № 7879). 2. заст. Назва гри в карти. Які ж були до карт охочі, То не сиділи дурно тут; Гуляли часто до півночі.. У памфиля, в візка і в кепа (Котл., І, 1952, 114). Словник української мови в 11 томах
10. кеп — Кеп, кепа и кпа м. 1) Дуракъ, глупецъ. Було не кпити з Микити, бо Микита і сам кеп. Ном. № 6815. Не таким кпам, пане-брате, в Польщі крулювати. О. 1863. II. 54. 2) Карточная игра въ дураки. Які ж були до карт охочі..., — гуляли часто до півночі... у памфиля, в візка і в кепа. Котл. Ен. III. 9. Словник української мови Грінченка