керебе
невідм., ч.; жрм; заст. Те саме, що кербел. <...> десять керебе коштував синьо-голубий патрончик такої туші <...> (О. Забужко, Польові дослідження з українського сексу).
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me