кликуха

(-и) ж.; крим., мол. Прізвисько; кличка. — Дівчата, в неї ж сократівський лобок, — реготнулася Томка, й Олена сполотніла. Що це може приліпитися на кликуху (Б. Жолдак, Топінамбур, сину); <...> а потім з'ясовується, що той кохасик-пупсик з іграшковою кликухою перемежовує передчасні полюції канапкою з салом (ПіК, 2002, № 25-26). БСРЖ, 261; ПСУМС, 34; СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 432.