кліфт

(-а) ч.; крим., мол. Піджак. Під час останнього концерту тієї шаленої випускної весни знетямлені поклонниці ледь не порвали на Алікові натуральний вогнетривкий дакроновий кліфт (В. Тарнавський, Дерево життя). БСРЖ, 262; СЖЗ, 53; ЯБМ, 1, 432.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me