1. Словник жарґонної лексики української мови

ковбасити

(-шу, -сиш) недок.

1. кого; мол., жрм. Бити когось. Він її немилосердно ковбасить.

2. мол. Веселити публіку (про диск-жокея). Ді-джей "ковбасив" більше трьох діб. (УМ, 6.06.2001). БСРЖ, 269.

3. мол. Пити спиртні напої. БСРЖ, 269; ПСУМС, 34.

4. кого, безос.; нарк. Про погане самопочуття після передозування наркотиків. ПСУМС, 34.

5. кого, безос.; мол.; Хтось нервує, переживає.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковбасити — див. баритися Словник синонімів Вусика
  2. ковбасити — КОВБА́СИТИ, а́шу, а́сиш, недок., жарг. 1. Трясти, хитати, розкачувати. Поїзд рухається плавно, але на швидкості трохи ковбасить (із журн.); // безос. На таких обертах болгарка дає сильні вібрації, від яких аж руки ковбасить (з Інтернету). 2. безос. Словник української мови у 20 томах
  3. ковбасити — Ить, недок. 1. нарк. Дуже сильне збудження організму під дією наркотичної речовини. Ой, бля! Як мене ковбасить! (А. Дністровий). 2. Трясти, зумовлювати нервове збудження. Її трусило, ковбасило, як на виході з важкого загального наркозу (С. Поваляєва). Словник сучасного українського сленгу