коко

Значення в інших словниках

1. коко — ко́ко 1 вигук про сокоріння курки незмінювана словникова одиниця ко́ко 2 іменник середнього роду яйце дит. Орфографічний словник української мови
2. коко — див. яйце Словник синонімів Вусика
3. коко — I див. ко-ко. II -а, с., дит. Яйце. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. коко — КО́КО, а, с., дит. Яйце. Прийде мама – гаму [їсти] дасть, А бабуся – коко. – Щоб заснуло око (дитяча лічилка); Як хто вкоїть щось недоумкувате – гримають: “І ти вже – благовісне коко!” (Номис). Словник української мови у 20 томах
5. коко — ЯЙЦЕ́ (захищена від зовнішнього впливу шкаралупою овальної форми сукупність білка й жовтка, з яких утворюється зародок птахів і деяких тварин; уживається як продукт харчування), КО́КО дит.; ЯЄ́ЧКО (невелике); ПО́КЛАДКИ мн. розм., КРА́ШАНКА діал. (куряче). Словник синонімів української мови
6. коко — КО́КО¹ виг. Уживається як присудок для позначення сокоріння курки. А курочка коко, да коко… Полетіла вгору високо (Чуб., V, 1874, 113). КО́КО², а, с., дит. Яйце. Як хто вкоїть щось недоумкувате — гримають: «І ти вже — благовісне коко!» (Номис, 1864, № 421). Словник української мови в 11 томах
7. коко — I. Ко́ко меж. Выражаетъ клохтанье курицы. А курочка коко да коко. Чуб. V. 113. --------------- II. Коко, -ка с. дѣтск. Яйцо. Словник української мови Грінченка