1. Словник жарґонної лексики української мови

коля

(-і) ч.; мол. Людина, яка уводить наркотики або пиячить. І, звісно, їсти-пити донесхочу всю ніч аж до ранку, якщо стане сил втямити, що вже насправді ранок і "коля", який дивиться на вас каламутними очима з дзеркала, — це ваше власне відображення (ПіК, 2002, № 47-48).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коля — І, ч. Людина, якій не довіряють. Коля хрєнов: завалив нам усю справу. Словник сучасного українського сленгу