конкретно

присл.; мол.

1. схвальн. Добре, як слід. БСРЖ, 275.

2. Точно. Від кожного за "понятіями", кожному чисто конкретно (ВЗ, 1.06.2001). БСРЖ, 275.

3. Сильно, вищою мірою. <...> он серед зграйки підлітків конкретно затягується біломориною <...> (І. Андрусяк, Шарга); Я все наше майно в казино програв конкретно (УМ, 13.02.2001); Я конкретно змерзла (Запис 2001 р., м. Тернопіль). БСРЖ, 275.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. конкретно — конкре́тно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. конкретно — Присл. до конкретний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. конкретно — КОНКРЕ́ТНО. Присл. до конкре́тний. Хто конкретно керував усім, яка сила направляла всю акцію, кого би треба за іменем підіймати на щит – ніхто не знав докладно (І. Багряний); – Товаришу, нема часу. Кажіть конкретно: що вам треба? (П. Словник української мови у 20 томах
  4. конкретно — присл. Сильно. Комп'ютер глючить конкретно (Інтернет). Я свого брата дістав цим просто конкретно (Єва). Тоді це вже буде конкретно фігово (Молоко). Він справді конкретно змінився: не ходить, а пересувається (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  5. конкретно — КОНКРЕ́ТНО. Присл. до конкре́тний. Слово його [С. М. Кірова] звучало ясно, точно, конкретно й крилато (Тич., III, 1957, 26); У повісті «Fata morgana» Коцюбинський не тільки конкретно зображує життя, боротьбу народу... Словник української мови в 11 томах