коньки

(-ів) мн.; мол. Крах, кінець. ПСУМС, 36.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коньки — моск. ковзани ковзани Словник чужослів Павло Штепа
  2. коньки — Ів, мп. Ноги. Коньки відвалюються: хочу впасти і заснути. ◇ Відкинути коньки — померти. Словник сучасного українського сленгу