1. Словник жарґонної лексики української мови

крейзі

невідм. ч. і ж.; мол.Психічно ненормальна людина; божевільний. — Старий, ти крейзі (Ю. Андрухович, Рекреації); — Крейзі, — подумав я, дивлячись їй вслід, але згадав про її пророцтво і замислився (А. Мухарський, Попса для еліти). БСРЖ, 291.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крейзі — невідм. Божевільний. Старий, ти крейзі (Ю. Андрухович). От крейзі! Ти дебіл чи прикидаєшся? (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу