крисячити

(-чу, -чиш) недок.; крим.; зневажл. Красти у своїх. Правила ж співжиття у тюрмі прості: "не крисяч", "поважно стався до сусіда, не лізь до нього в душу <...>" (Книжник, 2001, № 7). БСРЖ, 296; ЯБМ, 1, 479.