кукерманити

(-ню, ниш) недок.; нарк., мол. Уживати кукнар. Ротік вчиться курити у Шльоні, Кропа розказує, як він ловко кукерманив там, на гражданці (Р. Кухарук, Любити хлопчика).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me