1. Словник жарґонної лексики української мови

кумарний

(-а, -е)

1. нарк. Який перебуває у стані абстинентного синдрому. БСРЖ, 301; ЯБМ, 1, 485.

2. мол. Млявий, флегматичний. <...> вогкість в помешканнях — / кому це може сподобатись / хіба що який-небудь кумарний працівник / міністерства шляхів сполучення навіть / не вникаючи що саме сполучають шляхи / його міністерства <...> виходить в сльотавий світанок на першу платформу<...> (С. Жадан, Балади про війну і відбудову); Ти якийсь сьогодні кумарний (Запис 2001 р.).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кумарний — А, -е. Той, що наганяє сон, набридає; нецікавий. Звідки у співгромадян цей вроджений алкоголізм, ці кумарні оздоби, ця примхлива хода (С. Жадан). Словник сучасного українського сленгу