1. Словник жарґонної лексики української мови

лапша

(-і) ж.

1. крим. Ланцюжок від медальйона. БСРЖ, 310; СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 500.

2. крим.; жарт.-ірон. Кримінальна справа. СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 500.

3. крим., мол.; несхвальн. Брехня, обман. БСРЖ, 310; ПСУМС, 40; СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 500.

4. крим., мол.; несхвальн. Балакуча людина; ошуканець. БСРЖ, 310; СЖЗ, 59; ЯБМ, 1, 500.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лапша — Локша, локшина, локшинка, локшечка, локшенька, див. їда Словник чужослів Павло Штепа
  2. лапша — ЛАПША́, і́, ж., рідко. 1. Те саме, що ло́кшина 1. – Випий [горілки], скільки зможеш, – сказала Македониха, насипаючи в тарілку гарячої смачної лапші (А. Шиян); Потім з'їла тарілку молочної лапші і заснула міцно-міцно (І. Словник української мови у 20 томах
  3. лапша — І, ж. Нісенітниця, брехня. ◇ Вішати лапшу — прибріхувати. Отаких, як ти, вони й шукають, бо легше на мозги капати і лапшу на вуха вішати (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  4. лапша — ЛАПША́, і́, ж., рідко. Те саме, що ло́кшина. — Випий [горілки], скільки зможеш,— сказала Македониха, насипаючи в тарілку гарячої смачної лапші (Шиян, Вибр., 1947, 208). Словник української мови в 11 томах