лейба

(-и) ж.; крим., мол. Фірмова етикетка. Гриня — непоказний підліток у засмальцьованих джинсах і в рекламній майці місцевого виробництва, що брижилася на вузьких грудях, не даючи можливості прочитати вилинялий текст, скопійований чи з пачки сигарет, чи з якоїсь з фірмової наклейки "лейбл", зусиллям народної етимології перейменованої в "лейбу" (В. Гужва, Плато над прірвою); Тоді вашою метою буде продемонструвати фірмову лейблу, і це вже легше зробити зі сторонньою допомогою <...> (С. Пиркало, Зелена Маргарита).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лейба — див. ледачий Словник синонімів Вусика