лигати

(-аю, -аєш) недок., що; жрм. Пити алкогольні напої; пиячити. Молодий вдівець запив. Лигав карбітний самогон, проклинаючи усіх і вся (А. Морговський, Смерть у Золотих Пісках).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лигати — лига́ти 1 дієслово недоконаного виду надівати мотузку на роги лига́ти 2 дієслово недоконаного виду їсти, пити з жадобою вульг. Орфографічний словник української мови
  2. лигати — Ковтати, глитати, поглинати, кн. заковтувати; (харчі) запихатися чим. Словник синонімів Караванського
  3. лигати — див. їсти; пиячити; хлебтати Словник синонімів Вусика
  4. лигати — I -аю, -аєш, недок., перех. Надівати мотузку на роги корові, волу і т. ін. II -аю, -аєш, недок., перех., вульг. Їсти, пити зі смаком, з жадобою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. лигати — ЛИГА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., кого, що. Надівати мотузку на роги корові, волу і т. ін. Лигати корову налигачем; // Мотузкою з'єднувати худобу докупи. Карпо розпутав коні, став їх лигати – видно, поведе на водопій (А. Іщук). ЛИГА́ТИ², а́ю, а́єш, недок. Словник української мови у 20 томах
  6. лигати — Ї́СТИ (приймати їжу), СПОЖИВА́ТИ, ЗАЖИВА́ТИ, ЖИВИ́ТИСЯ, УЖИВА́ТИ (ВЖИВА́ТИ) розм., ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ розм., ПОЖИВА́ТИ розм., КУСА́ТИ розм., ЖУВА́ТИ розм., ірон., РЕМИГА́ТИ вульг., ТРАПЕЗУВА́ТИ заст., жарт., ірон., ЗАЇДА́ТИ діал., ХАРЧУВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  7. лигати — Лига́ти, -га́ю, -га́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. лигати — ЛИГА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., перех. Надівати мотузку на роги корові, волу і т. ін. Лигати корову налигачем; // Мотузкою з’єднувати худобу докупи. Карпо розпутав коні, став їх лигати — видно, поведе на водопій (Іщук, Вербівчани, 1961, 14). Словник української мови в 11 томах
  9. лигати — Лига́ти, -га́ю, -єш гл. 1) Набрасывать веревку на рога вола. Лигай вола! чого стоїш? 2) и сов. в. лигнути, -ну, -неш. Хлебать, хлебнуть, глотать, глотнуть, проглотить, жрать. Він плакав і лише кулешик. Котл. Ен. Тут з салом галушки лигали. Котл. Ен. І. Словник української мови Грінченка