ломка

(-и) ж.; нарк. Абсинентний синдром, наркотичне голодування. <...>ми будемо з тобою багато мандрувати / з місця на місце від ломки до ломки (С. Жадан, Пепсі); Кременчужанка Марія в період "ломки", коли не було за що "вколотися", продала за тридцять гривень свою десятимісячну доньку (Ваше здоров'я, 2002, № 4). // Алкогольно-абсинентний синдром. Про понеділковий ранок намагався не думати. А даремно, бо якраз у понеділок зранку, а саме о четвертій годині, горілка закінчилася. Через якийсь час у мене розпочалася ломка (В. Кожелянко, Чайна Ейфорія). БСРЖ, 321; СЖЗ, 61; Югановы, 125; ЯБМ, 2, 517.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ломка — ло́мка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ломка — -и, ж. 1》 Те саме, що ламання. 2》 жарг. Хворобливий стан, пов'язаний із звиканням організму до наркотиків; похмілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ломка — Злам, вилам, надам, розлам Словник чужослів Павло Штепа
  4. ломка — И, ж., нарк. Болісні відчуття, страждання без прийому наркотику. В камері я вперше спостерігав усі стадії наркотичної ломки (Д. Корчинський). Словник сучасного українського сленгу
  5. ломка — ЛАМА́ННЯ (поділ чогось на частини шляхом згинання або биття), ЛО́МКА, ЗЛА́МУВАННЯ, ТРО́ЩЕННЯ (перев. чогось крихкого, ламкого на дрібні шматки). Вхопив (о. Артемій) в долоню перо і з усієї сили поставив точку. .. Словник синонімів української мови
  6. ломка — ЛО́МКА, и, ж. Те саме, що лама́ння. На Україні збирання жовтого тютюну провадять за 5 — 6 ломак (Техн. культ., 1956, 381); Ця епоха [XVIII ст.], а особливо в Росії, була епохою великої ломки, шукань, заворушень, повстань народних (Тич. Словник української мови в 11 томах