маклабан

(-а) ч.; мол. Голова. ПСУМС, 42.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маклабан — У, ч. Обличчя. Зараз схопиш у маклабан: подивлюсь, що ти тоді скажеш? Словник сучасного українського сленгу