1. Словник жарґонної лексики української мови

маруха

(-и) ж.

1. крим. Дружина злодія. СЖЗ, 64.

2. крим., жрм. Коханка. Шурка Кукса раптово пригадав, що в тому районі, де жила його остання маруха на Подолі, розбирають старі будинки і там цілком можуть лишитися якісь поганенькі двері (В. Шевчук, Місяцева зозулька...). СЖЗ, 64.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. маруха — И, ж. Повія. Що ти за маруху привів? Словник сучасного українського сленгу