мачок

(-чка) ч.; нарк. Маківка. <...> а багатьох моїх однокласників немає через раннє вживання "мачків" <...> (Книжник, 2001, № 22).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мачок — мачо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. мачок — -чку, ч. Зменш.-пестл. до мак. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мачок — МАЧО́К, чку́, ч. Зменш.-пестл. до мак. Вибігла [Лисичка] на поле, сіла, виїла мачок із пиріжка (з казки); Порозцвітали гарно квіти: Нагідочки, красолі і мачок (Л. Глібов); Клониться бабі впояс щебетливе колосся – не так тої пшенички, що блаватів, мачків, ромену (І. Керницький). Словник української мови у 20 томах
  4. мачок — ма́чок карт. вид гри (ст) ◊ ма́чку засвіти́ти → засвітити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. мачок — Мачо́к, -чку́; мачки́, -чкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. мачок — МАЧО́К, чку́, ч. Зменш.-пестл. до мак. Порозцвітали гарно квіти: Нагідочки, красолі і мачок (Гл., Вибр., 1951, 129); Вибігла [Лисичка] на поле, сіла, виїла мачок із пиріжка (Укр.. казки, 1951, 27). Словник української мови в 11 томах
  7. мачок — Мачо́к, -чку м. 1) ум. отъ мак. 2) раст. Papaver Rholas. ЗЮЗО. І. 130. 3) мн. мачки. Вѣнокъ изъ цвѣтовъ мака. Вбірається в мачки, в добре намисто, в стрічки. Г. Барв. 205. Словник української мови Грінченка