мекнути

(-ну, -неш) док.; жрм. Випити спиртний напій.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мекнути — ме́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мекнути — -ну, -неш, док. Однокр. до мекати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мекнути — МЕ́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ме́кати. Цап з рогами Вилазить із склянки. Мекнув, мов його родимець Почав мордувати (П. Гулак-Артемовський); Сарна злякано мекнула і вмить зникла в хащі (О. Донченко); І на згоду, як теличка, Мекне цяця-молодичка (В. Самійленко). Словник української мови у 20 томах
  4. мекнути — Ну, -неш, док. Випити. От бачите, мекнули — і все прекрасно. Словник сучасного українського сленгу
  5. мекнути — МЕ́КАТИ (кричати, видавати звуки, властиві козі, вівці тощо); МЕКЕ́КАТИ, БЕГЕТА́ТИ діал.; БЕ́КАТИ, БЛЕ́ЯТИ діал. (перев. про овець); ПОМЕ́КУВАТИ розм. (раз у раз, стиха). — Док.: ме́кнути, проме́кати, меке́кнути, промеке́кати, бе́кнути. Словник синонімів української мови
  6. мекнути — МЕ́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до ме́кати. Цап з рогами Вилазить із склянки. Мекнув, мов його родимець Почав мордувати (Г.-Арт., Байки.., 1958, 69); Сарна злякано мекнула і вмить зникла в хащі (Донч., III, 1956, 75); І на згоду, як теличка. Мекне цяця-молодичка (Сам., І, 1958, 238). Словник української мови в 11 томах
  7. мекнути — Ме́кати, -каю, -єш, одн. в. ме́кнути, -ну, -неш гл. Блеять. --------------- Ме́кнути см. мекати. Словник української мови Грінченка