мері

невідм., ж., Кривава Мері, крим., жрм. Суміш горілки і томатного соку. СЖЗ, 57.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Мері — Ме́рі іменник жіночого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
  2. Мері — Ме́рі (ім’я), не відм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)