мобільчик
(-а) ч.; мол. зменш.-пестл. до мобільник. Та й ролю чародійної палички грає тут мінімобільний телефон — мобільчик (від "Укртелекому", ясна річ) (Книжник, 2001, № 19).
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me