мокрушник

(-а) ч.; крим., жрм. Убивця. Можливо, комусь видасться несправедливим такий висновок, але тюремний люд не менше від пересічного обивателя ненавидить мокрушників, рекетирів і гоп-стопників (С. Бортніков, Чистильник). СЖЗ, 67.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me