1. Словник жарґонної лексики української мови

мочалка

(-и) ж.

1. мол., крим. Коханка, подруга. Краля, до речі, нічого проти не мала. Круглий у принципі крутіший за Стрільця, вона вже встигла порівняти, зачепитися б за нього, тільки ж прожене через тиждень, у нього таких мочалок навалом, а їй куди? (А. Кокотюха, Останній раз). БСРЖ, 359; ПСУМС, 45; СЖЗ, 68; ЯБМ, 2, 42.

2. крим., мол. Дівчина легкої поведінки. БСРЖ, 359. // мол.; зневажл. Неохайна дівчина, яка виглядає вульґарно. <...> таким чином, це, безумовна мочалка з вічно обдертими колінами й подряпаними литками, з обгризеними нігтями, неодноразово тятими венами і невблаганно жовкнучими старими синцями на вутлих стегнах (Ю. Андрухович, Мальборк і хрестоносці).

3. крим. Повія. БСРЖ, 359; СЖЗ, 68; ЯБМ, 2, 42.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мочалка — моча́лка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. мочалка — -и, ж., розм. Те саме, що мачулка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. мочалка — Мийка, віхоть Словник чужослів Павло Штепа
  4. мочалка — МОЧА́ЛКА, и, ж., розм. Те саме, що мачу́лка. Іван взяв у руки мочалку й так заходився шарувати Артьомову спину, що шкіра стала червона (С. Чорнобривець). Словник української мови у 20 томах
  5. мочалка — И, ж. 1. Дешева повія. Пропоную прикольнутись і подарувати йому на день народження якусь мочалку з Кільцевої. 2. Дівчина легкої поведінки. Мочалка твоя дівчина. Словник сучасного українського сленгу
  6. мочалка — МОЧА́ЛКА, и, ж., розм. Те саме, що мачу́лка. Іван взяв у руки мочалку й так заходився шарувати Артьомову спину, що шкіра стала червона (Чорн., Визвол. земля, 1959, 149). Словник української мови в 11 томах