надрочений

1. -ого; крим. Службовий пес, навчений рвати людей на м'ясо. ЯБМ, 1, 57.

2. -а, -е. Про досвідчену, вправну у виконанні певних дій, людину. <...> мєнти надрочені будь здоров, чого та звідки, тицьнув справку про звільнення, на вдавися, повіриш, тверезого за появлєніє, тверезого штрафанули<...> (Є. Пашковський, Безодня).