накрити

(-ию, -иєш) док., кого; крим. Виявити когось. Одне з таких підпільних підприємств "накрили" співробітники відділу боротьби з економічними злочинами у Запоріжжі (УМ, 14.09.1999). ЯБМ, 2, 63.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накрити — накри́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накрити — див. накривати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накрити — НАКРИ́ТИ див. накрива́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. накрити — накри́ти (вкри́ти, напа́сти, напну́ти, обпа́сти і т. ін) мо́крим рядно́м кого. 1. Вилаяти когось (звичайно раптово, зненацька) або різко висловити своє незадоволення, сказати щось неприємне. Батько знов накрив її мокрим рядном. Фразеологічний словник української мови
  5. накрити — ЗАСТА́ТИ (про які-небудь події, явища природи і т. ін. — відбутися, настати під час перебування кого-небудь у якомусь місці; несподівано виявити, знайти кого-небудь у якомусь місці, положенні, становищі), ЗАХОПИ́ТИ, ПРИХОПИ́ТИ, ПРИХВАТИ́ТИ... Словник синонімів української мови
  6. накрити — НАКРИ́ТИ див. накрива́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. накрити — Накри́ти, -ся см. накривати, -ся. Словник української мови Грінченка