1. Словник жарґонної лексики української мови

намилитися

(-люся, -лишся) док., (куди); жрм. Зібратися кудись, приготуватися зробити щось. — Незважай! Якщо жінка намилилась їхати, її ніяка любов не затримає (Є. Кононенко, Рожеве світло...); <...> я вступився за чокнутого, мовляв,<...> зрозумійте каліку, проте чорт зна, мабуть, думав намилитись <...> (Є. Пашковський, Безодня). БСРЖ, 374; ЯБМ, 2, 67.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. намилитися — нами́литися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. намилитися — див. намилюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. намилитися — НАМИ́ЛИТИСЯ див. нами́люватися. Словник української мови у 20 томах
  4. намилитися — НАМИ́ЛИТИСЯ див. нами́люватися. Словник української мови в 11 томах
  5. намилитися — Намилюватися, -лююся, -єшся сов. в. намили́тися, -лю́ся, -ли́шся, гл. Намыливаться, намылиться. Прості люде у нас гречаною половою намилюються. Борз. у. Словник української мови Грінченка