ніштяк

1. безос.-пред., присудк.; крим., мол. Усе гаразд, добре. <...> в своїй комуналці читати стіхі комуняці і мати у сраці режим і вождя / і ціну на водяру а решта ніштяк (В. Цибулько, Майн кайф); Я іду, не поспішаю, папіроса в зубах. Сонце нині сяє, а мені тепер ніштяк (з пісні гурту "Брати Гадюкіни"); <...> а як дома? — Дома нічтяк (Р. Кухарук, Любити хлопчика). БСРЖ, 383; ПСУМС, 78; ЯБМ, 2, 87.

2. -а, ч.; мол.; схвальн. Щось дуже гарне, відмінної і високої якости, те, що є джерелом приємних емоцій. Суцільні "ніштяки" Шипота. Культова гра неформалів (ПіК, 2000, № 33). БСРЖ, 383.