1. Словник жарґонної лексики української мови

обкурюватися

(-ююся, -юєшся) недок.; нарк. Відчувати стан наркотичної ейфорії, викурюючи певну дозу наркотичної речовини. Слідів Антоничевої присутності варто шукати саме там, серед них, в їхньому нелегальному нічному клубі, де Бодлер обкурюється опіумом, Георґе галюцинує прекрасними юнаками, Рембо вибльовує власну передчасність (Ю. Андрухович, З "Нового роману").

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкурюватися — обку́рюватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обкурюватися — [оубкур'уватиес'а] -р'уйеіц':а, -р'уйуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. обкурюватися — -ююся, -юєшся, недок., обкуритися, -курюся, -куришся, док. 1》 Обдавати, оповивати себе димом. 2》 розм. Дуже багато курити, завдаючи собі шкоди. 3》 тільки док., розм. Витратити до кінця все куриво. 4》 Ставати зручним для куріння (про люльку, мундштук). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обкурюватися — ОБКУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБКУРИ́ТИСЯ, курю́ся, ку́ришся, док. 1. Обдавати, оповивати себе димом. 2. чим, чого і без дод., розм. Дуже багато курити, завдаючи собі шкоди; // Курячи певні речовини, досягати стану наркотичного сп'яніння. Словник української мови у 20 томах
  5. обкурюватися — ОБКУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОБКУРИ́ТИСЯ, курю́ся, ку́ришся, док. 1. Обдавати, оповивати себе димом. 2. розм. Дуже багато курити, завдаючи собі шкоди. 3. тільки док., розм. Витратити до кінця все куриво. Словник української мови в 11 томах