1. Словник жарґонної лексики української мови

облом

(-у) ч.; несхвальн. 1 мол., крим. Невдача; руйнування планів. Так що в мене обломи на роду написані (А. Кокотюха: Іменник). ПСУМС, 49; СЖЗ, 75; ТСРОЖ, 126.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облом — обло́м іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. облом — -у, ч., рідко. 1》 Дія за знач. обломити і обломитися. 2》 спец. Найпростіша архітектурна деталь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облом — ОБЛО́М, у, ч., рідко. 1. Дія за знач. обломи́ти і обломи́тися. 2. спец. Найпростіша архітектурна деталь. Обломи — ..частина декоративного оздоблення ордера.. або відповідної частини стіни, карниза та ін. (Архіт. Рад. Укр., 8, 1970, 48). Словник української мови в 11 томах
  4. облом — ОБЛО́М, у, ч. 1. Дія за знач. обломи́ти і обломи́тися. Облом качанів кукурудзи. 2. Місце, у якому що-небудь зламане або зламалося; злом. Славний Чернігів перетворився в звичайне полкове місто, зі зветшалою, в обломах і осипах, фортецею (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. облом — У, ч. 1. Лінощі, небажання щось робити. Хвилину порозмірковувала, чи не повносити доповнення до довідника, але мені облом (С. Пиркало). ◇ В облом. І в облом перемикати на інший канал (І. Карпа). 2. Хандра, розпач, зневіра. 3. Сором, приниження. Словник сучасного українського сленгу