одірвати
(-ву, -веш) док.
1. крим. Украсти. БСРЖ, 407; СЖЗ, 26; ЯБМ, 2, 124.
2. крим., жрм. Роздобути, дістати (напр. дефіцитний товар). [Річмонд:] (виштовхнувши з-під стільця сумку). Де ти такий галімий сумешнік одірвала? (Б. Жолдак, Голодна кров). БСРЖ, 407; СЖЗ, 26; ЯБМ, 2, 124.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одірвати — одірва́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови