офіґіти
(-ію, -ієш) док.; мол.
1. (від чого). Відчути здивування, приголомшення від побаченого, почутого. Я офіґів, як побачив нові ціни (Запис 2000 р.). БСРЖ, 412; ПСУМС, 73.
2. мол. Знахабніти. Офіґіти — занадто знахабніти (Сленг-лікбез 2). ПСУМС, 73.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me