пакнути

(-ну, -неш) док.; мол. Закурити. Будь-якої миті до вас може підійти особа з уже скрученою цигаркою і запропонувати "пакнути" (ПіК, 2001, № 20).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пакнути — пакну́ти дієслово доконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. пакнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., діал. Однокр. до пакати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пакнути — ПАКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що і без прям. дод., діал. Однокр. до па́кати. “Люльки! – каже, – тату! Приніс йому таки сам, А синок небога Тільки раз собі пакнув, та й пішов до бога!” (С. Руданський); Із будки вислизнув дідок І, люльку пакнувши, одкрив лотоки (І. Вирган). Словник української мови у 20 томах
  4. пакнути — ПАКНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., діал. Однокр. до па́кати. "Люльки! — каже, — тату! Приніс йому таки сам, А синок небога Тільки раз собі пакнув, та й пішов до бога!" (Рудан., Вибр., 1937, 204); Із будки вислизнув дідок І, люльку пакнувши, одкрив лотоки (Вирган, Квіт. береги, 1950, 35). Словник української мови в 11 томах
  5. пакнути — Пакнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ пакати. Тільки раз собі пакнув (люльки). Рудан. І. 79. Словник української мови Грінченка