параша
(-і) ж.
1. крим., тюр. Посуда для нечистот у камері. СЖЗ, 78; ЯБМ, 2, 139.
2. крим. Відхоже місце. [Пророк Микола:] <...> Я б краще пєтухом / Ламбаду танцював би на параші! (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу); Олігархове місце біля "параші" (УМ, 20.04.2001). СЖЗ, 78; ЯБМ, 139.
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- параша — пара́ша іменник жіночого роду жарг. Орфографічний словник української мови
- параша — -і, ж., розм. Велике відро у тюремній камері для екскрементів і помиїв. Великий тлумачний словник сучасної мови
- параша — (ведро в'язнич.) катеринка Словник чужослів Павло Штепа
- параша — ПАРА́ША, і, ж., жарг. Велике відро у тюремній камері для екскрементів і помиїв. [Тиміш:] Одна шана, одна тюрма, одні кандали носили, одні параші нюхали (Ю. Мокрієв); А в кутку біля дверей, як і належалось, стояла монументальна параша (А. Дімаров). Словник української мови у 20 томах
- параша — І, ж. Туалет. Смерть залишить на тебе тяжкий вантаж — риштування домів, жарівки параш (С. Жадан). Приклад відповіді: «Пам'ятаю, якось трахалися в дерев'яній старій параші, то дуже воняло... Ліс, і дахи рулять;) (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
- параша — ПАРА́ША, і, ж., розм. Велике відро у тюремній камері для екскрементів і помиїв. [Тиміш:] Одна шана, одна тюрма, одні кандали носили, одні параші нюхали (Мокр., П’єси, 1959, 22). Словник української мови в 11 томах