1. Словник жарґонної лексики української мови

перепих

(-у) ч.; мол. Статевий акт; злягання. Але ж виникає величезна спокуса відзначити буржуйське "свято кохання" повальним "перепихом", як це зараз називається (ПіК, 2003, № 5).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перепих — пере́пих іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  2. перепих — -у, ч., діал. Пишнота, принда. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перепих — ПЕРЕ́ПИХ, у, ч., діал. Пишнота. Знову пишний палац .. Все навкруги розкошами й перепихом сяє (М. Старицький). Словник української мови у 20 томах
  4. перепих — ПЕРЕ́ПИХ, у, ч., діал. Пишнота. Знову пишний палац.. Все навкруги розкошами й перепихом сяє (Стар., Облога.., 1961, 43). Словник української мови в 11 томах
  5. перепих — Перепих, -ху м. Пышность. З перепихом несуть його на морах. К. Іов. 48. Словник української мови Грінченка