1. Словник жарґонної лексики української мови

персонаж

(-а) ч. мол. Хлопець, молодий чоловік. КСМС; ПСУМС, 52.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. персонаж — (дійова) особа, постать//^ літературному творі) герой твору. Словник синонімів Полюги
  2. персонаж — персона́ж іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. персонаж — див. ОСОБА. Словник синонімів Караванського
  4. персонаж — [пеирсонаж] -жа, ор. -жеим, м. (на) -жеив'і/-ж'і, р. мн. -ж'іў Орфоепічний словник української мови
  5. персонаж — -а, ч. Дійова особа у художньому творі. || Взагалі людина, учасник чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. персонаж — Дієособи Словник чужослів Павло Штепа
  7. персонаж — ПЕРСОНА́Ж, а, ч. Дійова особа в художньому творі. Показуючи життя своїх персонажів, я вважаю за неприродне малювати їх .. одними сумними фарбами (С. Словник української мови у 20 томах
  8. персонаж — персона́ж (франц. personnage, від лат. persona – особа) дійова особа в художньому творі. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. персонаж — ПЕРСОНА́Ж (художнього твору), ПО́СТАТЬ, ДІЯ́Ч заст.; ОСО́БА (перев. із сл. дійова); ГЕРО́Й (головний). В шкільній повісті, може, як ні в якій іншій, всі персонажі — і вчителі, і директор, і школярі, і піонервожатий — мають бути реальними... Словник синонімів української мови
  10. персонаж — ПЕРСОНА́Ж, а, ч. Дійова особа в художньому творі. Показуючи життя своїх персонажів, я вважаю за неприродне малювати їх.. одними сумними фарбами (Вас. Словник української мови в 11 томах