1. Словник жарґонної лексики української мови

пиздити

(пижджу, пиздиш) недок., кого, що; мол.; вульґ. Бити когось, ударяти по чомусь. [Туз:] Ти краще скажи, де ти дівся, коли нас з Бліном ракітнянські пиздили? (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу); [Привид:] Мій сину, то рояль, а не жиди, / Його не нада пиздить, за валюту / Його я купував... (Л. Подерв'янський, Герой нашого часу).

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пиздити — Джу, -диш, недок., лайл. Бити. Поїхали, оплатять дорогу, хавчик, ментів відпиздим (Інтернет). А як не покаже, то почнемо пиздить. Ото натішимся. Я пиздити люблю людей, також жінок, курей, свиней, собак (Л. Подерев'янський). Словник сучасного українського сленгу