плящина
(-и) ж.; жрм. Те саме, що пляндер. Він би чисто вдушив плящину портвейну перед дверима, потім натиснув на дзвінок, його б потім чисто люб'язно запросили до квартири, подали б чай, цукерки, печиво, все те, на що здатні добропорядні господині, а ще через десять хвилин Митько повільно відрубався б і сказав господарям "від вашого чаю я просто п'янію" (А. Дністровий, Місто уповільненої дії); Не ховаючись, він цмулив коньяк прямісінько з горла плящини (Л. Дереш, Культ).
Джерело:
Короткий словник жарґонної лексики української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плящина — -и, ж., заст. Пляшка невеликого розміру. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плящина — Плящи́на, -ни, -ні; -щи́ни, -щи́н Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- плящина — ПЛЯЩИ́НА, и, ж. Те саме, що пля́шка. – А в мене за пазухою плящина старого винця, – відповіда друга, і обі усміхнулися, вдоволені, що недаром їдуть (Б. Лепкий); Тут зараз за плящину взявся .. усім по чарці піднести (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
- плящина — И, ж. Пляшка. Учора перед полуднем я дійшов до цього місця і тут розпив собі плящину (Ю. Андрухович). Мій любий Теймураз наклюкався так, що тільки-но ми прийшли в номер і випили ще плящину, як він повалився і захропів (Ю. Винничук). Словник сучасного українського сленгу
- плящина — Плящи́на, -ни ж. Бутылка, небольшая бутылка. Тут зараз за плящину взявся... усім по чарці піднести. Алв. 23. Словник української мови Грінченка